четвер, 17 грудня 2015 р.

Футбол у нашому селі.


  Незабутні враження залишились у жителів села Пробіжна, які 13 грудня завітали на  урочистий вечір нагородження футбольної команди села - призера чемпіонату району з футболу 2015 року. Захід відбувся за участі першого заступника голови райдержадміністрації Валерія Запухляка, керівника  ПСАФ Степана Коціри, активної громадськості села.


Команда села була нагороджена грамотами та медалями відділу у справах молоді і спорту райдержадміністрації, районної федерації футболу в Чортківському районі та районного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».









З теплими і щирими побажаннями привітала футбольну команду села начальник відділу культури, туризму національностей та релігій Чортківської райдержадміністрації -  ЧАЙКІВСЬКА Галина Зеновіївна.


Свято засвідчило, що футбол та його подвижники й аматори у селі мають підтримку від влади та численних вболівальників.


Спорт допомагає людині бути у хорошій фізичній формі, а крім того він виховує характер та силу волі. Заняття спортом сприяють укріпленню здоров'я. 


«Спорт – гармонійний рух, чіткий ритм, найактивніша форма існування».


 О.Пахмутова.

середу, 2 грудня 2015 р.

Україна пам'ятає - світ визнає



Крижаний горевій –

зброя сили лихої:

Осипається листя,

укриває поля,

Над скорботним безмежжям

України Святої

Віє Голоду Пам`ять,

                                                                                                          завмирає земля...
Голодомор.... Одна з найстрашніх сторінок історії нашої держави. Навіть деякі війни так не губили людських життів, як штучно створений Голодомор.
Зараз ми живемо у 2015 році, в достатку та без турбот. І практично не уявляємо як в період 1932-1933 рр. жили, а точніше виживали бідолашні люди. Дякуючи науковим фільмам та літературі, ми можемо трішки більше  дізнатися про цю трагедію. Але, для чого ж  сучасному читачеві література про Голодомор?
На мою думку, вона є досить важливою. Зараз ми живемо у вік достатку, ми маємо все, що нам заманеться..... А раніше люди не могли навіть шматка хліба з'їсти, так і вмирали голодними. Читаючи літературу про голодомор, ми стаємо свідками цього божевільного дійста, стаємо самі на місце тих, хто віддав своє життя, заради ситості своєї дитини. Ми бачимо страждання, горе, сльози, відчай, кров, смерть..... Щоб донести до користувача всі жахіття сталінського геноциду до нашого покоління у бібліотеці була створена тематична поличка «Голодомор: чорна сповідь моєї Вітчизни. Її  затамований біль».

Ці книги змушують  нас задуматись над своїми вчинками, над своїм майбутнім. Тому, я вважаю, що дана література є корисною для людей будь-якого віку та статі, вона потрібна нам для того, щоб в деякі мірі спрямувати себе у правильне русло життя, знайти його сенс.
У бібліотеці для користувачів проведена година памяті «Спиніться, свічку запаліть, хто у молитві, хто у серці».
Зворушливо читалася поезія та спогади людей про голодомор. Для проведення цього заходу були використані книги «Голодомор-1932-1933р.р.», «Український голокост», «Жнива скорботи»


середу, 25 листопада 2015 р.

Ми маємо пам'ятати!



Ціна за революцію, велика,Та за ідею варто помирати.
Бо нація залишиться безлика,
Якщо її не можуть відстояти.

Минуло вже два роки із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану.  Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.
 Взагалі Майдан – це один з унікальних прикладів єдності народу, організованості, винахідливості, це символ боротьби за ідею, не за матеріальні цінності, а саме за ідею. Люди покидали роботу, рідних, усе, чим займались, і їхали в столицю, щоб змінити своє майбутнє, майбутнє своїх дітей, а заразом – і всієї держави.
 Слід було б згадати, як героїчно повели себе люди, коли почались розстріли: вони не здались, а йшли все в нову й нову атаку голіруч проти куль… Не можна було відступати, бо тоді “сім’я” відчула б ще більшу свободу дій, і всі це розуміли, й не відступали попри чисельні вбивства й поранення, попри снайперські кулі, що пролітали повз.

Про цю історичну подію Майдану, користувачі нашої книгозбірні, могли згадати на уроці мужності, який було проведено 21 листопада у приміщенні бібліотеки. Переглянуто відео-ролики тих подій, які нам неслід забувати. Оформлено тематичну поличку на тему "Українці - нація героїв"
Майдан… Війна… Які ж страшні слова! Ми боїмося про них говорити чи навіть думати. Адже при таких словах у кожного із нас серце починає битися частіше, на очі навертаються сльози.

  Загинуи ГЕРОЇ… Але ж герої не вмирають. Сивими журавлями їхні душі відлітають у вічність, а пам’ять про них залишається назавжди в серцях батьків, друзів, рідних, земляків, бойових товаришів. Вони живуть вічно, бо життя нескінченне.

Упокій, Господи, душі спочилих слуг Твоїх: безневинних людей, які отримали кулю від злочинців у своєму прагненні до свободи, вояків Небесної Сотні, Самооборони та мирних протестувальників, і всіх тих, хто положив життя своє за волю України, і всіх християн, і всяку душу, яка спочила і Твоєї Милості потребує, і прости їм всі провини їхні, вільні й невільні, і подаруй їм Царство Небесне, і створи їм вічну пам’ять. Амінь.

четвер, 5 листопада 2015 р.

Борис Ілліч Олійник 80 років від д. н.



Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в с. ЗачепилівкаНовосанжанського району Полтавської області. У 1958 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет і журналів, заступником голови правління Спілки письменників України. З 1976р. – секретар правління Спілки письменників України, голова правління Українського Фонду культури з 1987. Побував майже в усіх “гарячих точках” міжетнічних конфліктів колишнього Союзу. Народний депутат України, віце – президент Парламентської асамблеї Ради Європи. Дійсний член Національної академії наук України та Міжнародної Слов’янської академії.
Борис Олійник – автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо».
Твори Бориса Олійника, за словами О.Гончара, «позначають творчі звершення того бурхливого, щедро обдарованого покоління, яке разом із старшими письменниками забезпечило українській літературі довготривале і нині цілком почесне місце».
У книгах письменника розкривається індивідуальний, глибоко одухотворений світ нашого сучасника, який у складних протиріччях буденності настійно відшукує джерела людськості і суспільного поступу. Поета не приваблює надмірна монументальність і помпезність, він залишається у колі звичайних людських подій і фактів, таких безумовних моральних цінностей, як Батьківщина, Мати, Земля, Хліб..., він глибоко переживає плинність і минущість людського віку, осмислює іноді болючі в своїй основі зв’язки між поколіннями. Але в цей, здавалось би, не прикрашений поетичними принадами світ, може легко увійти сивий юнак з перебитим крилом і стати не тільки реальним символом – протестом проти підлоти і жорстокості.
Визначні риси творчості Б.Олійника – громадський неспокій, патріотизм, турбота про долю рідного народу – про його “хліб і пісню”.
З метою популяризації творів Б.І.Олійника в бібліотеці-філії с. Пробіжна до 80-річчя поета оформлено тематичну поличку «У дзеркалі слова».
“Ти весь у слові, як у сповитові,
З колиски до калини при горбі…
І вже коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі?”

Б. Олійник.

четвер, 22 жовтня 2015 р.

Пам’ятай, Україно, своїх героїв!


   Жовтень - провісник закінчення теплої пори та очікування першого снігу.
   Коротшими стали дні, похмурим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлетіли птахи. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна.

   Та незважаючи на це, осінь дарує нам щедрі врожаї та  кілька гарних свят. Це Друга Пречиста (21 вересня), Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня), і одне з великих народних свят – Покрова Пресвятої Богородиці.

    З нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці та відзначення Дня захисника України в приміщенні бібліотеки була оформлена тематична поличка на тему «У всі часи, на всі віки, славу Україні приносять козаки», на якій розмістилися книги, що розповідають про героїзм нашого українського народу з далекого минулого і до сьогоднішнього дня, включаючи інформацію про героїзм наших побратимів на сході нашої держави. Влучно для тематичної полички була підібрана цитата:

 «Вони боролись за Україну,

   Вони вмирали, щоб Вона жила,

   Любили й берегли Її, немов дитину,

    Про Україну думка в них була!»

 
  У приміщенні будинку культури с. Пробіжна відбувся тематичний вечір «Пам’ятай, Україно, своїх героїв!», до проведення якого долучилася школа, музична школа, працівники будинку культури та бібліотеки.
 

 
  На свято були запрошені воїни-односельці, які гідно несли службу на сході України.
  У цей день маємо вшанувати кожного побратима, адже те, що вони дали гідну відсіч ворогу,заслуга кожного захисника.
  Від імені своїх односельчан та від себе особисто, привітав  усіх  з Днем Захисника України виконуючий обов’язки сільського голови, Костецький Назар.
Він побажав  всім козацького здоров'я, мирного неба над головою, віри у себе та наше майбутнє , а ще нехай про наших захисників достойно піклується державата.  Особливі слова подяки висловив він учасникам антитерористичної операції, яка проходить на сході нашої держави, акцентував увагу, що вони гідно продовжують нести високі традиції закладені українськими воїнами і є прикладом для підростаючого покоління. Під час заходу виконуючий обов’язки сільського голови вручив присутнім воїнам АТО грошові винагороди.

Зворушливо, із сльозами на очах, слухали їх виступи присутні у залі сельчани.

   Наш святий обов’язок  -  пам'ятати своїх героїв, які боронили свободу нашої неньки-України, тих хто загинув на «Майдані Незалежності»  на Донбасі. Від нас усіх залежить, яким буде затрашній день і майбутнє України. Тому кожен з нас повинен молитися за наших воїнів, які, на жаль, не дожили до сьогоднішнього дня і за тих, хто нині береже наш спокій.
   Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять побратимів, загиблих на полі бою, кого не дочекалися додому рідні, хто поклав своє життя заради захисту України.

 

четвер, 1 жовтня 2015 р.

Турбота про дітей, їх здорове і щасливе майбутнє.


Діти — наше майбутнє! У цій всім відомій фразі закладений глибокий смисл: піклуючись про юне покоління, ми піклуємося про своє майбутнє. Турбота про дітей, їх здорове і щасливе майбутнє є одним з пріоритетних напрямків. І те, яки

30.09 у приміщенні бібліотеки з дітьми старших класів проведено урок-застереження «Злочин і кара». Метою даного заходу було сформувати в учнів уявлення про згубну дію на дитячий організм куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин; формувати уявлення про СНІД. Розвивати вміння оцінювати свої вчинки і приймати рішення відповідне до ситуації. Виховувати в учнів здатність протидіяти пропозиціям щодо куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин та іншого негативу.

Доповненням до уроку була створена презентація на тему  «Шкідливі звички - вороги здоров'я».ми вони виростуть, як сформуються їх характери залежить від нас дорослих.




суботу, 29 серпня 2015 р.

З надією на краще майбутнє.


 
Сьогодні наша країна переживає складні часи. Неоголошена, підступна війна відбувається на Сході України. Та все ж таки ми живемо надією на мирне, краще життя в нашій вільній, незалежній державі.


      З нагоди Дня Незалежності України у приміщені бібліотеки оформлено книжкову виставку "В серці Україна, як святиня, вічна". 
     Для користувачів бібліотеки проведено огляд літератури на тему "Борці за Незалежність України" 

(І. Багряний, О. Ольжич, О. Теліга, В. Стус...)
        У запропонованих книгах  правдиво відображена історія нашої України, яка довший час замовчувалась від нас. Згадаймо безсмертний вислів М. Рильського: "Хто незнає свого минулого, той невартий майбутнього, хто невідає про славу своїх предків, той сам невартий пошани." 

 23.08.2015р. в приміщенні СБК відбувся святковий концерт, на який завітало чимало людей. Серед більшості з них панував святковий настрій, але запрошеним  на свято  бійцям АТО його псували згадки про війну на сході України.

     З болем у серці всі слухали їхні розповіді про страшні події, які зараз переживає наша держава. Вшанували хвилиною мовчання всіх героїв, які полягли за Незалежність нашої  України, молилися за тих, хто зараз ризикуючи своїм життям, кожного дня дивиться смерті у вічі, поіменно згадали всіх односельців, які знаходяться на передовій. На спокійній ліричній ноті, танцювальний колектив завершив свій виступ композицією «Молитва за Україну».


       
  У кожного присутнього в залі залишилася в серці думка про те, що нам є для кого жити, і є за що боротися. Живемо надією на спокій і мир в Україні бо з нами Бог!



пʼятницю, 14 серпня 2015 р.

Життя та доля Володимира Винниченка 165-річчя від дня народження

В. Винниченко — один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п'єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму.

Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, як українського емігранта і як письменника.

      Як письменник В. Винниченко багато і плідно працював. Твори його були дуже популярними в перші десятиріччя XX століття, видавалися вони і французькою, і німецькою мовами, його п'єси ставили театри Берліна, Дрездена, Лейпціга, Рима. Але не видавали в Україні, про нього забуто — і це боліло. Багатющим джерелом для розуміння і життя письменника і тогочасного суспільства є щоденник, який письменник вів з 1911 року до останніх своїх днів. Ізольований від України, він постійно тужив за рідним краєм, так з думками про нього В. Винниченко і помер у Франції.

     Творчість В. Винниченка повертається в Україну, видаються потроху, досліджуються його твори. Повертається з-за кордону в Україну його спадщина. Маємо надію, що прийде час, і наше покоління ознайомиться з усією спадщиною цього талановитого письменника.

       З нагоди 165 річниці від дня народження В. Винниченка для дітей в приміщенні бібліотеки проведено лекцію на тему "Винниченко - письменник-новатор. Дитячі долі в "малій прозі"В. Винниченка".

суботу, 18 липня 2015 р.

Благословляю і молюся!


Наближається дата прослави Митрополита Андрея Шептицького.

29 липня 2015 року виповнюється 150 років з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви, громадського діяча, мецената Андрея Шептицького.

Митрополит Андрей Шептицький був одним із найзаможніших людей Галичини. Будучи главою Церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу сиротам.

У радянський час комуністи постійно оббріхували ім’я видатної людини, створюючи довкола неї чимало вигаданих стереотипів і міфів.

З цієї нагоди у бібліотеці с. Пробіжна оформлено виставку,  присвячену до 150-річчя з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
 
Оформлено відео-ролик, метою якого було глибше ознайомити користувачів бібліотеки  з духовним спадком та діяльністю Митрополита Андрея та розвинути їхнє вміння жити згідно з християнськими цінностями у суспільному житті.
 

«Всемогучий Боже і Царю всесвіту, спасителю наш, Ісусе Христе, що всім серцем любиш увесь людський рід і своїм безмежним промислом опікуєшся кожним народом зосібна! Споглянь милосердно і на наш український нарід, і на кожний інший нарід, що з повною надією припадає до Тебе, як до свого найліпшого Отця і премудрого Царя.Заопікуйся його молоддю, щоб не тратила ласки святого Хрещення, щоб одержувала в родині й школі основне християнське виховання і виходила на пожиточних синів свого народу. Амінь»

         А. Шептицький

суботу, 20 червня 2015 р.

Літні читання в бібліотеці

      В Пробіжнянській сільській бібліотеці стартують ЛІТНІ ЧИТАННЯ 2015 "По книжкових стежках літа".

     Бібліотека запрошує всіх бажаючих дітей віком від 6 до 15 років, їх батьків, бабусь, дідусів до участі в програмі літніх читань.

 
Форма проведення
Назва масового заходу
Дата проведення
 
1.
 
 
Віртуальна подорож
 
 
«Подорож в Діснейленд»
 
 
3.06
 
2.
 
Заняття у графічному редакторі Paint
«Ілюструємо Конституцію України»
 
27.06
 
3.
 
Конкурс на кращий інформ – буклет
 
«Прийшов час читати!»
 
28.06
 
4.
 
Урок-народознавства
 
«Рушники ви мої рушники»
11.07
5.
 
Виставка дитячих малюнків
«Тобі, мій рідний краю, освідчуюсь в любові»
25.07
6.
 
Тематична поличка
 
«У країні цікавих уроків»
31.о7
7.
 
 
Лекція
 
 
 
«Винниченко – письменник-новатор. Дитячі долі в «малій прозі» В. Винниченка»
12.08
8.
 
Читання вголос
 
«Від слухача - до читача.»
15.08
9.
 
Акції для підлітків
 
"Книжковий пляж"
16.08
10.
 
 
 
Гра-подорож з елементами відеопоказу
«Вітер мандрів кличе допитливих»
21.08
11.
 
 
 
 
Літературно-мистецький вечір
 
«Україно! Скільки світла в імені твоєму, скільки в ньому доблесті і слави»
23.08

 

ГАРНОГО ВСІМ ЛІТА І ЦІКАВИХ КНИГ!

 
 

неділю, 7 червня 2015 р.

Мій край, моя історія, мій народ!


Бібліотека на селі є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади і виконує чимало місій. Це своєрідний довідковий, інформаційний та освітній центр.

 

Про роль і значення бібліотеки в житті кожної людини можна говорити багато, та хочеться наголосити, що бібліотека веде і пошукову роботу, таким чином  збагачує матеріалом папку з історії с. Пробіжна.

 

Нещодавно, для написання книги  «Малолітні в’язні Тернопільщини», що планує видати видавництво «Джура», зібрані відомості про жителів села Пробіжна, а також їх фотографії.

 

1.       Варениця Дарія Йосипівна – 1928р. н. проживає в Канаді








 

Варениця Д. Й. З родиною в Канаді 2001р.. Третя зліва

 

Жіночий хор в Канаді 27 травня 2006 рік.  Варениця Д. Й. Центральний ряд третя з правої сторони.

 

 

2.       Паньків Євстахій Йосипович 1927 р.н.




 


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

3.       Созанський Євген Юліанович 1927 р. н.


 

Созанський Є. Ю. З лівої сторони.


 

 

4.       Яніцький Іван Миколайович 1899 р. н.



Яніцький І. М. з дружиною.

 

 

Доля розпорядилася так, що колишні малолітні в’язні стали останніми свідками страхіть нацистського режиму. А це означає, що пам’ять про минуле вони пронесуть дальше і довше за інших. Саме їм випало дописати заключний розділ Книги Пам’яті – розділ страждань, пережитих за колючим дротом трагічним, але не скореним поколінням.