Українська та світова педагогічна спільнота високо
цінує внесок В.О. Сухомлинського в розвиток освіти і науки.
Школа, на думку Василя
Сухомлинського, – це не комора знань, а світоч розуму, святиня і надія, духовна
колиска народу, норовливе дитя суспільства. Це – світ душевних людських
доторкань, зосередження добрих почуттів, тонких переживань. Це – вічне вогнище
краси, освіти й освіченості. В школі дитина проводить один
з найважливіших періодів свого життя, а не лише засвоєння знання, вміння,
навички, способи діяльності.
Василь Олександрович є автором 48 монографій, понад
600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей.
Найвідоміша його праця –
«Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази.
Загалом твори В.О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15
млн. примірників. Його книги присвячені головним
чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків.
Кожне покоління по-новому сприймає В. Сухомлинського,
знаходить цінні дороговкази для навчання і виховання.
4 жовтня у приміщенні бібліотеки проведено бесіду на
тему «Світ правди і краси В. О. Сухомлинського»
присвячену100- річчю від дня народження видатного педагога .
Переглянуто відео-презентацію «Сухомлинський» https://www.slideshare.net/
Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою
долю. Одну досить швидко забувають, іншу – якийсь час тримають у полі зору. І
лише небагатьом випадає залишитися у «великому часі». Є всі підстави
стверджувати, що спадщина Василя Сухомлинського належить до останніх і ми маємо
підніматися до неї і серцем, і розумом.
Український педагог подарував нам цілісну
педагогічну систему виразного гуманістичного спрямування. І то вже наша
проблема, як зуміємо скористатися нею. Маємо підніматися до неї і серцем, і
розумом.
